Cенс життя

Питанням сенсу життя задавалися мільярди людей протягом всієї історії людства. Великі мислителі, філософи, поети давали свої визначення, однак ніхто ще не зміг знайти формулу, яка буде до вподоби всім без винятку. Це спонукає до думки, що не існує універсальної формули, також як і універсального одягу або ж двох однакових людей.

На мою думку, сенс життя людини полягає в тому, що вона постійно шукає цей сенс… і не знаходить. Кажуть, що якщо дуже поглиблено і довго розглядати це питання, то можна зійти з глузду. Так як усі ми – філософи, тому хоч раз у житті кожен з нас заглиблювався у це питання. Напевно кожному спадало на думку: навіщо жити, якщо все одно помремо? Навіщо любити, навчатися, посміхатися, спілкуватися, для чого це все, якщо всьому настане кінець? Скажу так, що жити просто необхідно! Можливо для тебе сенс життя у тому, щоб присвятити себе кар’єрі, для інших – допомагати людям а
бо творити дива?
Стати щасливою – це моя мета. Але додам малесеньке уточнення: сенс буття людини полягає у пошуках. У пошуках самого себе в цьому величезному світі, у пошуках прекрасного. Сенс життя – навчитися жити по-справжньому. Це значить бачити найпростіше, помічати зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шляхах і перестати самим собі ускладнювати життя, відноситися до всього простіше! Бути привітним, відкритим для світу, довіряти своїй інтуїції та серцю. Любити своїх близьких та рідних. Казати їм слова любові щодня.
Я точно можу сказати, що життя своє ми творимо самі. А це означає те, що кожна особистість може обрати свій шлях, набратися цілеспрямованості, запастися ентузіазмом та вирушити назустріч своїй мрії – меті. Тільки ми вирішуємо чи плакати нам чи сміятися, творити добро або ж зло, бути відкритим чи замкненим, насолоджуватися кожною миттю або ж думати про погане, вставати кожен ранок з посмішкою чи дорікати собі, що не виспався, крокувати до своєї цілі або думати про те скільки всього треба зробити… лише думати, а не робити. Кожен сам

обирає як йому жити і ким бути!
Інколи бувають негаразди, але не буває так, що постійно все добре. Як кажуть: у житті є чорні та білі смуги. Коли спіткають проблеми – це не означає, що життя зупинилося, жити потрібно далі. Вирішувати негаразди. Просто радіти життю, адже воно – прекрасне. У кожного з нас є тисячі причин щоби посміхнутися.
Отже, скільки людей, стільки й думок. Загального визначення сенсу життя не існує. Кожен сам його виліплює, як гончар глечика із глини. Можу сказати лише те, що потрібно жити сьогоднішнім, не забуваючи, що без минулого немає майбутнього.
За матеріалами сайту

Роль людини в природі

Людина постійно взаємодіє з природою. Вона оточує нас всюди. Ми навчилися брати від неї найкраще, щоб зробити життя комфортним і безпечним. Але природа не лише дає ресурси, а й впливає на людей. Як саме? І чи можемо ми покращити цей вплив?

Насправді природа відіграє дуже важливу роль у нашому житті. Перш за все, навколишнє середовище впливає на наше здоров’я, погіршує чи покращує його, в залежності від власного стану. Природа оточує нас всюди, ми — її частина.

Впливає вона і на внутрішній світ людини. Поети присвячують їй вірші, на створення яких їх надихнуло споглядання гір, лісів, морів, полів і річок. Художники прагнуть увіковічнити її красу у своїх пейзажах та натюрмортах із гарними квітами і свіжими фруктами.

А чи знаєте ви, що природа також може змінювати наш емоційний стан? Коли на вулиці хмарно, іде дощ, ми відчуваємо смуток, втому, апатію. Але варто лише вийти сонечку, як гарний настрій повертається. Тоді ми знову веселі й готові до праці, спілкування, підкорення нових вершин.

Зв’язок людини з природою дуже си
льний. Кажуть, на Землі існують так звані «місця сили», які надихають тих, хто їх відвідує, програмують на успіх покращують стан здоров’я. Екстрасенси вважають, що у кожної людини за знаком зодіаку є певний природний талісман: квітка, дерево або коштовний камінь.

Людина продовжує використовувати природні ресурси у господарстві, промисловості і просто для підтримання життєдіяльності. Ми вирощуємо фрукти й овочі, споживаємо м’ясо тварин, видобуваємо корисні копалини. Зараз людство потребує все більше ресурсів для свого розвитку. Рано чи пізно це призведе до їх виснаження і зникнення. Тоді світ чекатиме економічна криза.

Ми вирубуємо ліси, забираємо воду з річок і озер. Для їх відновлення потрібно багато часу. Але природа його не має, бо щоразу людям потрібно все більше. Що вже казати про забруднення повітря, вод, ґрунтів…

Життя людей пов’язано з природою. І якщо вона зникне, зникнемо й ми… Тому потрібно піклуватися про світ навколо нас: не розкидати сміття, берегти світло й воду, переробляти папір, не розпалювати вогнища в лісах. Тоді природа обов’язково віддячить нам. Із нею краще дружити, ніж ворогувати.

Людина, втручаючись у природу, повинна пам’ятати, що природа залишається єдиним і незмінним джерелом усіх багатств, які потрібні людині для існування. Тому головний обов’язок кожної людини і всього суспільства в цілому – це дбайливе ставлен
ня до природи, збереження представників рослинного і тваринного світу.

За матеріалами сайту

Права людини

Права людини – це природні можливості індивіда, що забезпечують його життя, людську гідність і свободу діяльності у всіх сферах суспільного життя. Права людини мають природну сутність і є невід’ємними від індивіда, вони позатериторіальні і позанаціональні, існують незалежно від закріплення взаконодавчих актах держави, є об’єктом міжнародно-правового регулюваннята захисту.

Положення про права людини, що містяться у статтях Статуту Організації Об’єданих Націй (далі – ООН) стали основою становлення нового інституту права – міжнародного захисту прав людини і основних свобод. 10 грудня 1948 р. Генеральна Асамблея ООН затвердила Загальну декларацію прав людини

, яка проголосила центральний пункт концепції прав людини – визнання людської гідності кожної особи. 10 грудня відзначається в усьому світі, як День прав людини. Права людини набули цінності, яка н
алежить усьому міжнародному співтовариству. Права людини отримали обґрунтування в міжнародному праві, як правовий стандарт до якого повинні прагнути всі народи і держави. З моменту визнання цих прав кожна людина набувала певного правового статусу відповідно до міжнародного гуманітарного і, разом із ним, національного права.

Реалізація і захист прав людини в Україні

В Україні права людини закріплені в Конституції України. Так, в Конституції України окремий розділ присвячено правам і свободам людини і громадянина, в якому вказано:

1) всі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах;

2) права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними;

3)права і свободи людини і громадянина не є вичерпними;

4) права будь-якої людини є універсальними (вони належать усім людям в будь-яких ситуаціях незалежно від соціального становища), вродженими(вони вже належать кожній людині лише за фактом народження) і невід’ємними (це означає неможливість позбавити індивіда цих прав чи неможливість його добровільної відмови від цих прав).

До особистих прав і свобод, закріплених Конституцією України відносять:

– право на життя (ст. 27 Конституції України);

– право на повагу своєї гідності (ст. 28 Конституції України);

– право на особисту свободу і недоторканість (ст.29 Конституції України);

– право на таємницю особистого життя (ст.ст. 31, 32, 51, 52 Конституції України);

– право на недоторканість житла (ст. 30 Конституції України);

– свобода світогляду і віросповідання (ст. 35 Конституції України);

– свобода пересування та право вільного вибору місця проживання (ст. 33 Конституції України);

– право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування (ст. 49 Конституції України);

– право на судовий захист своїх прав (ст. 55 Конституції України);

– право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної і моральної шкоди, завданої органами державної влади чи органами місцевого самоврядування (ст. 56 Конституції України);

– право знати свої права (ст. 59 Конституції України);

– свобода від зобов’язання виконувати явно злочинні розпорядження і накази (ст. 60 Конституції України);

Відео

За матеріалами сайту