Права людини

Права людини – це природні можливості індивіда, що забезпечують його життя, людську гідність і свободу діяльності у всіх сферах суспільного життя. Права людини мають природну сутність і є невід’ємними від індивіда, вони позатериторіальні і позанаціональні, існують незалежно від закріплення взаконодавчих актах держави, є об’єктом міжнародно-правового регулюваннята захисту.

Положення про права людини, що містяться у статтях Статуту Організації Об’єданих Націй (далі – ООН) стали основою становлення нового інституту права – міжнародного захисту прав людини і основних свобод. 10 грудня 1948 р. Генеральна Асамблея ООН затвердила Загальну декларацію прав людини

, яка проголосила центральний пункт концепції прав людини – визнання людської гідності кожної особи. 10 грудня відзначається в усьому світі, як День прав людини. Права людини набули цінності, яка н
алежить усьому міжнародному співтовариству. Права людини отримали обґрунтування в міжнародному праві, як правовий стандарт до якого повинні прагнути всі народи і держави. З моменту визнання цих прав кожна людина набувала певного правового статусу відповідно до міжнародного гуманітарного і, разом із ним, національного права.

Реалізація і захист прав людини в Україні

В Україні права людини закріплені в Конституції України. Так, в Конституції України окремий розділ присвячено правам і свободам людини і громадянина, в якому вказано:

1) всі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах;

2) права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними;

3)права і свободи людини і громадянина не є вичерпними;

4) права будь-якої людини є універсальними (вони належать усім людям в будь-яких ситуаціях незалежно від соціального становища), вродженими(вони вже належать кожній людині лише за фактом народження) і невід’ємними (це означає неможливість позбавити індивіда цих прав чи неможливість його добровільної відмови від цих прав).

До особистих прав і свобод, закріплених Конституцією України відносять:

– право на життя (ст. 27 Конституції України);

– право на повагу своєї гідності (ст. 28 Конституції України);

– право на особисту свободу і недоторканість (ст.29 Конституції України);

– право на таємницю особистого життя (ст.ст. 31, 32, 51, 52 Конституції України);

– право на недоторканість житла (ст. 30 Конституції України);

– свобода світогляду і віросповідання (ст. 35 Конституції України);

– свобода пересування та право вільного вибору місця проживання (ст. 33 Конституції України);

– право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування (ст. 49 Конституції України);

– право на судовий захист своїх прав (ст. 55 Конституції України);

– право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної і моральної шкоди, завданої органами державної влади чи органами місцевого самоврядування (ст. 56 Конституції України);

– право знати свої права (ст. 59 Конституції України);

– свобода від зобов’язання виконувати явно злочинні розпорядження і накази (ст. 60 Конституції України);

Відео

За матеріалами сайту